КЛУБУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., діал. Клубочи́тися (у 1 знач.). Дим почав клубуватися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 191.