КЛЕЧА́НИЙ, а, е, етн. Те саме, що клеча́льний. Щороку на клечану неділю з’їжджалися та сходилися до Мар’яни її родичі (Кочура, Родина.., 1962, 137).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 181.

Клечаний, а е Украшенный вѣтвями деревьевъ въ Троицынъ день; троицкій, то-же, что и клечальний. Ото ж у клечану неділю їх і повінчано обох. Шевч. 418. Клечані святки. Праздникъ Троицы. На первый день, на клечаних святках дівчата плетуть вінки. Ном. № 459.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 250.