КЛЕРУВА́ЛЬНИЙ, а, е, спец. Стос. до клерування, признач. для нього. Клерувальний казан.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 181.