КЛЕЙМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., спец. Ставити клеймо на якому-небудь предметі, виробі. Для того, щоб при складанні не переплутати між собою підібраних до місця деталей, їх клеймують (Слюс. справа, 1957, 274).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 178.