Про УКРЛІТ.ORG

кишнути

КИ́ШНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ки́шкати. Він підскочив, кишнув і, ухопивши грудку глини, попер її у тин (Мирний, І, 1954, 246); Поставивши відра коло порога, Оксана кишнула на курей, що сокотали.. коло хати (Іщук, Вербівчани, 1961, 137).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 158.

вгору