КИТА́ЄЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кита́йка1. Трути-зілля не найшла [удова], Та синів двох привела, В китаєчку повила І на Дунай однесла (Шевч., І, 1951, 311).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 155.