КИ́СЕНЬ, сню, ч. Хімічний елемент, газ без кольору й запаху, що входить до складу повітря; необхідний для дихання й горіння. Повітря складається з кількох газів. Та складова частина цієї суміші, в якій відбувається горіння й дихання, дістала назву кисень (Уроки.. хіміка, 1956, 17); Морозяне повітря відсвіжує легені, кров, насичена киснем, добирається до найдальших цяточок мозку, голова робиться свіжа (Ю. Янов., І, 1958, 606).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 153.