КИ́РЗО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ки́рза. Кирзове виробництво; // Зробл. з кирзи. Збоку з усієї сили ляпав кирзовими чоботами по мокрій землі сержант з вусами (Ю. Янов., II, 1958, 272); Він швидко вихопив з кирзової поштарської торби дві газети й подав Гнатові (Кучер, Прощай.., 1957, 155).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 152.