КИ́ЛИМ, а, ч. Тканий, найчастіше ворсистий, з візерунками виріб для вкривання підлоги, оздоблювання стін тощо. Крикнув Гамалія: — Брати, будем жити,— Будем жити, вино пити, Яничара бити, А курені килимами, Оксамитом крити! (Шевч., І, 1963, 202); Над постіллю [боярина] висів дорогий заморський килим (Фр., VI, 1951, 75); До столу, тепер уже килимом застеленого, знов сіли старі (Головко, II, 1957, 65); * Образно. Мох грубо встелив землю м’яким килимом і манить спочити (Хотк., II, 1966, 316); * У порівн. Вже поминули сади-виногради рясні, кучеряві, Що покривають підніжжя гори, наче килим розкішний (Л. Укр., І, 1951, 105); Благословен той день і час, Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами (Рильський, II, 1960, 191).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 149.

Килим, ма, м.

1) Коверъ. Будем жити, вино пити, яничара бити, а курені килимами, оксамитом крити. Шевч. 61.

2) Ковровая скатерть. Килимом стіл застеліте. Алв. 12. Стояв стіл під турецьким килимом. K. ЧР. 334. А в тіх наметах все столи стоять, позастилані все килимами. Мет. 338. Ум. Килимець. К. ЧР. 38. Килимок.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 238.

ки́лим (зменшені — килимо́к, ки­лиме́ць, кили́мчик) —

1) тканий, найчастіше ворсистий, з візерун­ками виріб для вкриття підлоги, оздоблення стін тощо (україн­ський — звичайно тканий без вор­су); у старовинному похоронному обряді померлих князів клали на килим (ковер); килим був предме­том ужитку князівського двору (як «підстилка», «постіль»); у Європі цінувалися українські килими ко­зацької доби; у селянському побу­ті розрізняли передусім лі́жники (див.), пола́вочники й ко́ци (див.) як необхідні щоденні речі. Будем жи­ти, вино пити, Яничара бити, А ку­рені килимами, Оксамитом крити (Т. Шевченко);

2) тканий, з візе­рунками (часто ворсистий) обрус. А в тих наметах все столи стоять, позастилані все килимами (А. Метлинський); Застеляйте столи та все килимами, Радуйся, ой радуйся, земле, Син Божий народився (ко­лядка).