КЕРНИ́ЦЯ, КИРНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Криниця. Стоїть з цебринами керниця; В керниці чистая водиця (Рудан., Тв., 1956, 77).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 143.