Про УКРЛІТ.ORG

кептар

КЕПТА́Р, я, ч. У гуцулів — верхній хутряний одяг без рукавів. Веселість все розпалялась. Робилось душно, люди пріли у кептарях (Коцюб., II, 1955, 354); Молоді верховинці вдягали кептарі й підтягали цятковані сріблом та міддю широкі череси (Перв., Атака.., 1946, 119); Легіні в білих гаптованих гачах. У крисанях з чічками, в святкових кептарях (Загреб., Шепіт, 1966, 194).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 141.

кепта́р (зменшене — кепта́рик) — у гуцулів — старовинний верхній хутряний одяг без рукавів, оздоб­лений різнобарвними нитками; поширений також серед усього українського населення Карпат. Ой багата Гуцулія красними піснями, вишитими кептарями та ще й дівчатами (коломийка).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 281.

вгору