КЕ́НДЯ див. ке́нді.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 140.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
КЕ́НДЯ див. ке́нді.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 140.
Кендя, ді, ж. Чаще во мн. ч. ке́нді, дів.
1) Валенки, валеныя калоши. Чуб. VII. 575. Сим. 71, 72.
2) Въ насмѣшку такъ называютъ большіе сапоги. Чуб. VII. 575.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 235.