КЕЙФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., жарт. Віддаватися кейфу. Він, видно, вже перехилив чарчину І під каштаном мудро кейфував (Рильський, І, 1956, 262).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 139.