КВІТНИ́Й, а́, е́, рідко. Який квітне; квітучий. Можна розгуляться в лугах зелених, на квітних луках (Сл. Гр.); Всі поля і луг — у квітному цвіту (Тич., І, 1957, 279).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 135.

Квітний, а, е. Цвѣтущій. Можна розгуляться в лугах зелених, на квітних луках. Левиц. І. (Правда, 1868, 520).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 233.