КВОК, КВОК-КВО́К, виг. Звуконаслідування, що означає крик квочки. Ходить квочка Край горбочка: — Квок та квок… (Нех., Ми живемо.., 1960, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 137.

Квок II, ка, м. Въ сказкѣ: крестьянинъ, который брался высиживать цыплятъ. Мнж. 117.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 233.