КВИЧА́ННЯ, я, с., діал. Дія за знач. квича́ти та звуки, утворювані цією дією. Із свинарника доносилося квичання свиней.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 134.