КВАСОЛИ́НА, и, ж. Зернина квасолі (у 2 знач.). Шкарубкими пальцями Уляна вилущила дві квасолини (Тют., Вир, 1964, 454); * Образно. Зайченя кумедно ворушить рухливою квасолиною носа (Стельмах, Правда.., 1961, 34); * У порівн. Дві сльози, наче дві квасолини, викотилися з її очей (Мирний, III, 1954, 246).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 132.