КВАСНИ́ЦЯ¹, і, ж. Жін. до квасни́к.

КВАСНИ́ЦЯ², і, ж., розм., рідко.

1. Дика яблуня. Ой зацвіли в саду вишні, зацвіли квасниці (Україна.., І, 1960, 85).

2. перев. мн. Яблука з цього дерева. Носив перше солоденькі [яблука], а послі [потім] квасниці (Чуб., V, 1874, 122).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 131.

Квасниця, ці, ж.

1) Дикое яблоко. Носив хлопець молоденький до дівчини ябка, носив перше солоденькі, а послі квасниці. Чуб. V. 122.

2) = Гуслянка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 231.