КВАДРАТО́ВИЙ, а, е. Який має форму квадрата (у 1 знач.). На квадратовім чолі поклались рядками одна на другу дрібненькі зморшки (Коцюб., II, 1955, 375); Кімнатка була невелика, квадратова і нагадувала майстерню художника (Ткач, Арена, 1960, 108).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 128.

Квадратовий, а, е. Квадратный. Я воліла б собі збудувати… три великі зали: довгу, квадратову і круглу. Левиц. І. 297.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 229.