КАШОВА́РИТИ, рю, риш, недок. Виконувати обов’язки кашовара.— Ану.., берись кашоварити! Ось тобі приправи… (Гончар, Таврія, 1952, 263); Кашоварить Охрім, закотивши обтріпані рукава своєї куцини, крає на дощечці сало для засмажки (Тют., Вир, 1964, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 126.