КА́ЧУР, а, ч. Самець качки; селезень. Хлюпощуться качаточка Поміж осокою. А качечка випливає З качуром за ними (Шевч., II, 1953, 363); Вага дорослих качурів 3,5-4 кг, а дорослих качок — 3-3,5 кг (Птахівн., 1955, 35); * Образно. На темних водах табуном гігантських качурів стояли непорушні окаті пароплави (Мик., Повісті.., 1956, 83).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 124.

Качур, ра, м.

1) Селезень. Хлюпощуться качаточка поміж осокою. А качечка випливає з качуром за ними, ловлять ряску, розмовляють з дітками своїми. Шевч. 660. Дикий качур все на воді і днює, й ночує. Чуб. V. 265.

2) Рабочій, перевозящій грузъ на тачкѣ. Ростовъ-на-Дону. Ум. Качурик. Зморозь того качурина, нехай качка кваче. Н. п. Ув. Качурина. Заріж, сину, качурину, нехай качка кваче. Чуб.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 228.