КАЧВА́, и́, ж. Збірн. до ка́чка1.— Біля Борисполя, на озерах, качви тієї, ну, як хмари! (Вишня, II, 1956, 114); Качва неквапливо відпливає до протилежного.. берега (Стельмах, Хліб.., 1959, 226).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 124.