Про УКРЛІТ.ORG

кахляний

КАХЛЯ́НИЙ, я́на́, я́не́. Прикм. до ка́хлі. Кахляна плитка; // Зробл. з кахлів. Мов бачу тихую оселю В якомусь світлі чарівнім: Кахляну грубу, білу стелю (Стар., Поет. тв., 1958, 190); // Покритий кахлями. В залі були білі стіни, біла стеля і навіть біла кахляна підлога (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 136).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 122.

вгору