КАФТАНИ́НА, и, ж., заст., діал. Каптанина. Іде спокійно.. в простій кафтанині робітник (Фр., XIII, 1954, 130); Він силою стягнув з переляканого Юрка каф-танину (Козл., Пов. і опов., 1949, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 122.