КАТІ́ВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до кат 1, 2. І очі їм [революціонерам] горять грозово, І не страшна катівська лють (Мал., Звенигора, 1959, 206).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 119.

Катівський, а, е. Палачевъ. Щоб тебе не минули катівські руки. Ном. № 3690.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 225.