КАТОЛИ́ЦТВО, а, с. Те саме, що католици́зм. Княгиня Раїна, вмираючи, зарікала сина не піддаваться католицтву (Стор., І, 1957, 365); Польська шляхта забороняла православним підданим відправляти релігійні обряди, примушувала їх переходити в католицтво або приймати унію (Іст. УРСР, І, 1953, 180).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 120.