КАСО́ГИ, ів, мн., іст. Давня назва одного з адигейських племен, що жило біля південних приток Кубані. На Північному Кавказі Святослав підкорив племена ясів (осетинів) і касогів (черкесів) (Іст. СРСР, І, 1957, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 115.