КАСКА́Д, у, ч.

1. Природний або штучний водоспад, що спадає уступами, або система таких водоспадів. З слобід і хуторів нагнали народу тисячами; рівняли дороги, підгачували греблі, у парку прочищали підземні труби задля фонтанів і каскадів (Стор., І, 1957, 370); Скрізь були дерева, кущі, квіти, дзвеніли струмки, каскади (Сміл., Сад, 1952, 40); На руслі ріки Кам’янки.. висікали гроти, будували підземні галереї, каскади, фонтани (Наука.., 1, 1958, 32); * Образно. Дерева дерлися вгору схилами гір все вище й вище, здавалося, ніби з гір зрушила лавина і зеленими каскадами котиться вниз (Кол., Терен.., 1959, 93).

2. перев. чого, перен. Стрімкий, невпинний потік великої кількості, маси чого-небудь. Грім, котрий ударив о десять кроків від нього, не був би його так перестрашив, як той страшний кашель, що розливався цілим каскадом (Фр., II, 1950, 109); Над головами заревло смертельним каскадом звуків, і десяток мін лягло позаду в розвідників (Ле, Мої листи, 1945, 99); Біля піщаного урвища знявся цілий каскад бризок (Собко, Звич. життя, 1957, 15).

3. Зв’язані між собою джерела енергії, двигуни тощо. Каскад двигунів.

Каска́д гідроелектроста́нцій — низка гідроелектростанцій, розташованих за течією річки на певній відстані одна від одної та пов’язаних спільністю водного режиму. Найважливіші післявоєнні будови республіки — гордість нашого народу. Це каскад гідроелектростанцій на Дніпрі (Ком. Укр., З, 1970, 15).

4. заст. В опереті — швидкий танець у супроводі співу.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 115.