КАСЕ́ТА, и, ж.

1. Плоска або циліндрична непроникна для світла коробка (футляр), у яку вкладають перед зніманням фотопластинку або плівку. Фотограф Костя знайшов у хаті темну комірчину і замкнувся в ній з своїми касетами (Перв., Дикий мед, 1963, 64); Котушкову перфоровану фотоплівку.. випускають у касетах — для зарядження апарата на світлі (Довідник фот., 1959, 32); // Частина кінопроектора, до якої закладається плівка для демонстрування кінофільму на екрані. У верхній частині корпус [кінопроектора] має дві щілини: одна — для виходу важеля механізму встановлення кадрів, а друга — для виходу фільму з верхньої касети (Пересувні кінопр., 1959, 5).

2. Знімна коробка в пістолеті, автоматі тощо для патронів. Одного разу Грицько.. приніс додому новенький пістолет і дві касети з патронами (Коз., Блискавка, 1962, 47).

3. Пристрій для скидання бомб із літака.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 114.