Про УКРЛІТ.ORG

картон

КАРТО́Н, у, ч.

1. Товстий твердий папір особливого виготовлення. Коли ми бачимо на картинах такі обличчя, то кажемо, що вони намальовані погано, по-ремісницькому, немов з картону вирізані і лаком наведені (Л. Укр., III, 1952, 609); Целулоїд і кіноплівку, гребінці і картон.. роблять не з чого іншого, а з дерева (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 102).

2. мист. Первісний нарис картини або її частини, зроблений на твердому папері; етюд. На картоні, крім ряботиння безладно накиданих кольорових мазків, вона нічого не побачила (Коз., Сальвія, 1956, 118).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 112.

вгору