КАРМІ́НО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до кармі́н. Карміновий лак.

2. Яскраво-червоний. Плоди [яблуні Пармен] середнього розміру.., золотисто-жовті, з яскравими карміновими смугами, дуже привабливі (Сад. і ягідн., 1957, 67); Ніна нервово кусала кармінові уста, неспокійно мнучи в руках рукавички (Добр., Тече річка.., 1961, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 108.