КАРЛИКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий на карлика (у 1 знач.); низькорослий. Посідали відпочити в тіні карликуватого канадського ліска (Ірчан, II, 1958, 148).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 107.