КА́РЛИКОВІСТЬ, вості, ж.

1. Якість за знач. ка́рликовий; низькорослість. Другою з найважливіших ознак при використанні рослин як показників корисних копалин є їхні ненормальні, потворні форми: гігантизм та карликовість, викривлення, нарости (Знання.., 11, 1968, 10); Карликовість плодових рослин.

2. Хвороба рослин. З вірусних хвороб цибулі на Україні поширені мозаїка та жовта карликовість (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 314).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 107.