КАРЕ́ТНЯ, і, ж., заст. Приміщення для карет. Старий кучер вийшов з каретні (Кочура, Зол. грамота, 1960, 343).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 105.