КАРБІ́ДКА, и, ж., розм. Те саме, що Карбі́дна ла́мпа (див. карбі́дний). Десь у дальньому куточку тьмяно.., ніби неживим вогнем, поблискувала карбідка (Ткач, Плем’я.., 1961, 109); Вгорі, на стежці, ..миготіли запалені карбідки шахтарів (Гур., Наша молодість, 1949, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 102.