Про УКРЛІТ.ORG

карборунд

КАРБОРУ́НД, у, ч., спец. Дуже тверда кристалічна речовина, сполука вуглецю з кремнієм, що використовується для шліфування сталевих виробів, каміння й для виготовлення вогнетривких матеріалів. Чистий карборундбезбарвна кристалічна речовина (питома вага 3,2), яка за міцністю наближається до алмазу (Заг. хімія, 1955, 443); Карборунд витримує надтвердий сплав (Донч., II, 1956, 177).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 103.

вгору