КАРАПУ́ЗИК, а, ч., жарт. Зменш.-пестл. до карапу́з. Підріс і Дениско. Був самий найменшенький. Такий карапузик утішненький (Тесл., Вибр., 1950, 69).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 101.