КАРАБІНЕ́РНИЙ, а, е, заст. Прикм. до карабіне́р 1. У 1796 р. Котляревський вступає на військову службу до Сіверського карабінерного полку (Іст. укр. літ., І, 1954, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 99.