КАПІТЕ́ЛЬ, і, ж., архт. Горішня частина (завершення) колони, пілястри або стовпа, на яку спирається балка або архітрав. Скрізь пишні колони з мармуру з такими ажурними капітелями, що вони здаються сплетеними з тонкого кружева (Коцюб., III, 1956, 350); Цей виноград, що визрів в лоні скелі, ..Собою вкрив колонні капітелі (Бажан, І, 1946, 95).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 94.