КАПІТА́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до капіта́н. Військюрист першого рангу Кравченко, отой, що з капітанськими відзнаками на погонах.., коротко доповів Гречкунові про мету свого приходу (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 210).

Капіта́нська бу́дка; Капіта́нський місто́к — палубна надбудова, де містяться необхідні прилади для керування кораблем. Підпливши збоку до зануреного в воду корабля, Олег ледве вхопився за капітанську будку (Ле, Клен. лист, 1960, 167); — Всі нагору! — скомандував Бутаков, стоячи на капітанському містку (Тулуб, В степу.., 1964, 393).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 94.