КАПІТАЛІ́СТ, а, ч.

1. Представник панівного класу в капіталістичному суспільстві, власник капіталу, що визискує найманих робітників. Розвиток торгівлі, розвиток товарообміну привів до виділення нового класу — капіталістів (Ленін, 29, 1951, 429); Пождіть, пождіть, товариші, ще будем їсти й пити, Коли б ви нам допомогли капіталістів бити! (Тич., І, 1957, 70).

2. розм. Той, хто має велику суму грошей, велике багатство; багатій.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 93.