КАПІТА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Дуже важливий, основний, головний. Збільшення обсягу капітальних робіт вимагає прискореного розвитку промисловості будівельних матеріалів (Наука.., 12, 1957, 4); // Міцний; великий (про будову). Довговічні, капітальні споруди потребують більшої точності, ніж тимчасові (Інж. геод., 1959, 15); Одним залпом він [флот інтервентів] міг обрушити на місто [Одесу] стільки металу, що від капітальних будівель, від величезних заводів лишилася б купа трощеного каміння (Смолич, V, 1959, 472).

∆ Капіта́льна стіна́ — стіна, що є головною опорою для покрівлі. Спорудження капітальних стін; Капіта́льне будівни́цтво — промислове й житлове будівництво, що забезпечує розширення основних фондів народного господарства. З великим розмахом ведеться в Києві та області капітальне будівництво (Веч. Київ, 10.I 1963, 2); Капіта́льний ремо́нт — грунтовний, повний ремонт. Міноносець поставили на капітальний ремонт (Трубл., Шхуна.., 1940, 16); Капіта́льні вкла́дення — кошти, що призначає держава на капітальне будівництво. Близько двох трильйонів карбованців становлять капітальні вкладення в народне господарство за 1959-1965 рр. (Рад. Укр., 8.VIII 1959, 1).

2. перен. Грунтовний, важливий, солідний. За проханням уряду Азербайджанської РСР, А. Ю. Кримський написав капітальну монографію: «Нізамі та його сучасники» (Нар. тв. та етн., З, 1961, 80); Народи всього світу знають і люблять твори нашого великого Кобзаря. Ще одним свідченням цього є двотомне капітальне видання Т. Г. Шевченко. Бібліографія літератури про життя і творчість (1839-1959)» (Літ. Укр., 28.II 1964, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 94.