КАПУ́СТЯ́НИЙ, а, е.
1. Прикм. до капу́ста. Висунув із-під стола низенький стільчик, вніс із сіней кіш, повний.. капустяного листя (Фр., II, 1950, 187); На ходу збирає [Ганна Денисівна] капустяне коріння (Вишня, І, 1956, 343); // Пригот. із капусти. Капустяні котлети.
◊ Капу́стя́на голова́ див. голова́.
2. Уживається як складова частина назв деяких шкідників. Капустяна муха; Капустяна попелиця.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 98.