КАПТАНЕ́ЦЬ, нця́, ч., заст. Зменш. до капта́н. * У порівн. А на йому Свитина [коротка]; Неначе той німецький каптанець! (Гл., Вибр., 1951, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 97.