КАПТА́Ж, у́, ч., спец.

1. Споруда для забирання в місці виходу або під землею найбільшої кількості й у чистому вигляді води, газу чи нафти, а також для регулювання їх витрати.

2. Підведення, вміщення води, газу, нафти до такої споруди. Каптаж джерел є найбільш дешевим засобом одержання води (Довідник сіль. будівельника, 1956, 267).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 97.