КАПЛОВУ́ХИЙ, а, е, розм. Те саме, що клапову́хий. Свиня на крик не зважала; тріпаючи головою, капловуха купалася (Кос., Новели, 1962, 125); Звичайнісінький собі восьмилітній хлопець — ясноокий, капловухий трохи, з ряботинням на носі (Донч., VI, 1957, 130).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 95.

Капловухий и каплоухий, а, е.

1) Вислоухій. Хоч каплоуха, та до двора сторожка. Ном. Обыкновенно употребляется, когда говорятъ о свиньѣ. По толоці капловухі тільки трюх-трюх одна за ’днією. Каплоуху хоч родзинками годуй, а все буде каплоуха. Ном. № 2832.

2) Каплоуха шапка = Капелюха. Були кожухи, усякі пояси, шапки — і козацькі, і каплоухі. Кв.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 217.