КА́ПКА, и, ж., діал. Краплина. В її очах знов закрутилися сльози, та тепер вона не зупиняла, не ковтала їх, і вони полилися рясними капками на її шитво (Фр., І, 1955, 80).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 95.

Капка, ки, ж.

1) Капля. Капками роса бренить та миготить. Св. Л. 295.

2) Крапинка, пятнышко, точка. Камен. у.

3) Вышивка въ видѣ розеты. Гол. Од. 73. Ум. Капочка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 217.