КАПЕ́ЛІЯ, ї, ж., заст. Капела. Ой у Луцьку в славнім місті капелія грає (Чуб., V, 1874, 426); Капелія грає, Бондарівна цілу ніч гуляє (Л. Укр., III, 1952, 722).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 92.

Капелія, лії, ж. Капелла, оркестръ. У містечку Берестечку капелія грала, молодая Бондарівна з хлопцями гуляла. Грин. III. 612.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 216.