КАПЕЛЮ́ШНИК, а, ч. Майстер, що робить капелюхи. — У нас вдома живе один капелюшник (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 158).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 92.