КА́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. ка́пати 1, 3; крапання. Замовкли солов’ї в гущавинах, вітер притаївся, так що чути було тихе капання роси (Фр., VII, 1951, 143).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 92.